глянсований

ГЛЯНСО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до глянсува́ти.

Зовнішній вигляд має відповідати назві драже. Глянсоване драже повинно мати гладку блискучу поверхню, а “морські камінці” – бугристу блискучу (із журн.).

2. у знач. прикм. Те саме, що гля́нцевий.

Почав [Володя] натягати на руки чорні глянсовані рукавички (І. Франко);

Картон у кілька шарів обклеєний фотографіями: витинанки з газет, полароїдні знімки, глянсовані та матові світлини усіх доступних аматору форматів (Л. Дереш);

// перен. Вишукано, блискуче одягнений.

Вся власна особа [панни Люсі].., шнурована, глянсована, .. уражала своєю паризькою неподільністю штучного й натурального (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. глянсований — глянсо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. глянсований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до глянсувати. 2》 прикм. Те саме, що глянсовий. 3》 прикм., перен.Вишукано, блискуче одягнений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глянсований — БЛИСКУ́ЧИЙ (який має лиск, лисніє), ЛИСКУ́ЧИЙ, ЛИСНЮ́ЧИЙ, ЛИСНІ́ЮЧИЙ (який лисніє); ГЛЯ́НЦЕ́ВИЙ (ГЛЯ́НСОВИЙ), ГЛЯНСО́ВАНИЙ рідше (про начищену, змащену і под.  Словник синонімів української мови
4. глянсований — ГЛЯНСО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до глянсува́ти. 2. прикм. Те саме, що гля́нсовий. Почав [Володя] натягати на руки чорні глянсовані рукавички (Фр., II, 1950, 71). 3. прикм., перен. Вишукано, блискуче одягнений. Вся власна особа [панни Люсі]..  Словник української мови в 11 томах