глісер
ГЛІ́СЕР, а, ч.
Плоскодонне швидкохідне судно, яке внаслідок швидкого руху ковзає по поверхні води.
За палубою пливуть назустріч моторові човни, самоходна [самохідна] баржа, промчав глісер (Б. Антоненко-Давидович);
[Маша:] Сергію Петровичу, шофер повернувся .. Вони машину відправили, а самі глісером сюди (Яків Баш);
* У порівн. Що, гадаю собі, за фокус-мокус: і мотора на човні нема, і вітрил нема, і веслами ніхто не махає, а човен, немов той глісер, мчить (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)