гниленький

ГНИЛЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.

Трохи гнилий.

Ходив собі, розстібнувши двірницьке пальто, відсунувши кашкета на потилицю, як червоноармійський комісар, постукуючи ціпком по дерев'яних гниленьких тротуарах (В. Винниченко);

На стежці лежала гниленька слива, яка одразу потрапила Галі на очі, а потім і до рота (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. гниленький — гниле́нький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. гниленький — -а, -е, розм. Трохи гнилий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гниленький — див. гнилий; зіпсований  Словник синонімів Вусика
4. гниленький — ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю).  Словник синонімів української мови
5. гниленький — ГНИЛЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Трохи гнилий. На стежці лежала гниленька слива, яка одразу потрапила Галі на очі, а потім і до рота (Ю. Янов., Мир, 1956, 62).  Словник української мови в 11 томах