Словник української мови у 20 томах

гноєзбірник

ГНОЄЗБІ́РНИК, а, ч.

Резервуар для збирання гною (у 2 знач.).

Санінспекція заборонить вам брати воду, якщо не буде водоканалізації на селі та гноєзбірників на фермах за п'ять кілометрів навколо водозабірних станцій (Микита Чернявський);

Зброджена маса пташиного посліду розділяється на осад і рідку частину, що стікає у гноєзбірник (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гноєзбірник — гноєзбі́рник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови