гноєсховище
ГНОЄСХО́ВИЩЕ, а, с.
Споруда для зберігання гною (у 2 знач.).
Гноєсховище – це неглибока траншея (котлован), замощена цеглою або каменем, із двома спусками і проїздом шириною 2,5 м посередині (з наук. літ.);
По підвісній рейці пролетіла вагонетка, по кругу завернула до гноєсховища, перекинулася, і гній висипався в яму (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)