гніздування
ГНІЗДУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. гніздува́ти.
Білі чайки, зрадівши сліпучому сонцю і прозорим хвилям, з криком літали над скелями і вишукували зручних місць для гніздування (О. Донченко);
Птах він [вальдшнеп], як сказано, лісовий, у нас не виплоджується, а тільки перелітає: навесні, коли мандрує на північ, на місця свого гніздування, і восени, коли повертається у вирій (О. Вишня);
// Час парування, токування птахів та деяких тварин.
У чорного та співочого дроздів максимальна кількість яєць відкладається на початку гніздування (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)