гойдливий
ГОЙДЛИ́ВИЙ, а, е.
Який гойдається з боку в бік; хисткий.
На весь степ клекочуть, аж співають колеса гойдливих ресорних тачанок (О. Гончар);
Волосний урядник ладен би сидіти на розпеченому залізі, ніж на гойдливій бричці повітової поліцейської управи поряд з розлюченим приставом другого стану (М. Сиротюк);
Із відрами по березі Дніпра Вона іде в червонім намистинні [намисті], І тінь її, і відер тінь гойдлива Ідуть із нею – гойда-гойда-хить... (М. Вінграновський).
Словник української мови (СУМ-20)