Словник української мови у 20 томах

головлікар

ГОЛОВЛІ́КАР, я, ч.

Скорочення: головний лікар (лікарні, поліклініки, госпіталю і т. ін.).

– Ну, як вам чергується? – запитав головлікар, пильно зазираючи мені у вічі. – Не забудьте навідатись до Кривицького. Він після інфаркту (М. Руденко);

Ми недавно збудували для працівників нашої лікарні будинок, і мені, як головлікареві, довелося його ділити (Ю. Мушкетик);

Катастрофічно бракувало обладнання, лікарів, часто змінювалися головлікарі (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. головлікар — головлі́кар іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири головлі́карі  Орфографічний словник української мови
  2. головлікар — -я, ч. Головний лікар лікарні, поліклініки чи госпіталю.  Великий тлумачний словник сучасної мови