голощак

ГОЛОЩА́К, а́, ч., діал.

Пісна рідка страва.

[Петро:] Ходім до хазяїна, нехай побаче [побачить], яким хлібом нас годує Ліхтаренко. А ось і борщ-голощак! (І. Карпенко-Карий).

Значення в інших словниках

1. голощак — голоща́к іменник чоловічого роду пісна рідка страва діал.  Орфографічний словник української мови
2. голощак — -а, ч., діал. Пісна рідка страва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голощак — ГОЛОЩА́К, а́,ч., діал. Пісна рідка страва. [Петро:] Ходім до хазяїна, нехай побаче [побачить], яким хлібом нас годує Ліхтаренко. А ось і борщ-голощак! (К.-Карий, II, 1960. 325).  Словник української мови в 11 томах