голуб'ятник
ГОЛУБ'Я́ТНИК, а, ч.
1. Те саме, що голубівни́к.
– Щирий голуб'ятник, замiчайте, чужого голуба де хоч пiзнає (В. Винниченко);
Чубарик не раз чув, як хвалилися старі голуб'ятники, що їхні голуби іноді залишаються на ночівлю в небі... (Л. Смілянський);
Навіть хто в нічній був, і той, розбуджений алалаканням голуб'ятників, вичвалає на подвір'я і ще заспано стане дивитися на .. хмару, крізь яку поволі пробиваються вгору білосніжні голуби Прапірного (О. Гончар).
2. Ловчий хижий птах (яструб, сокіл і т. ін.), з яким полюють на голубів.
Раптом з-за чагарника виринув яструб-голуб'ятник (О. Копиленко).
3. розм. Те саме, що голубни́к.
Павло .. і нову хату, і хлів, і килими, і навіть голуб'ятник віддав би, щоб тільки Феня була при ньому! (М. Циба);
Господар .. стояв на щаблях пофарбованої в зелене драбинки, чистив голуб'ятник (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)