гомеополярний

ГОМЕОПОЛЯ́РНИЙ, а, е, хім.

Який поєднує об'єкти з однаковою полярністю.

У гомеополярних одноатомних кристалах, що складаються з електрично нейтральних атомів, однофононне інфрачервоне поглинання заборонено умовами симетрії (з наук. літ.);

У попередніх розділах розглянуто гомеополярні тверді тіла, тобто такі, що утворені атомами одного типу (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гомеополярний — гомеополя́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гомеополярний — -а, -е: Гомеополярний зв'язок — вид хімічного зв'язку, те саме, що ковалентний зв'язок.  Великий тлумачний словник сучасної мови