гомогенний

ГОМОГЕ́ННИЙ, а, е, спец.

Однорідний за складом, походженням, властивостями; протилежне – гетерогенний.

Гомогенним системам притаманний кінцевий результат у формі кінцевої інформації, в іншому разі саме існування системи втрачає сенс (з наук. літ.);

Формування громадянської нації – незмінної складової більшості західних демократій – у посткомуністичних умовах можливе лише в країнах з етнічно гомогенним складом населення (з наук. літ.);

Генетично гомогенною популяцією вважають клонову культуру, що утворилась у результаті вегетативного розмноження клітини й має однакову ядерну структуру (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гомогенний — гомоге́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гомогенний — Гомогенный — homogeneous, uniform — *homogen — той, що виявляє однакові властивості на всьому протязі його поширення. Напр., гомогенна речовина, гомогенна пульпа тощо.  Гірничий енциклопедичний словник
3. гомогенний — -а, -е, книжн. Однорідний за складом, походженням, властивостями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гомогенний — Однотний (див. противн. гетерогенний)  Словник чужослів Павло Штепа
5. гомогенний — гомоге́нний (від грец. ομογενής – однорідний) той, що виявляє однакові властивості.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. гомогенний — ОДНОРІ́ДНИЙ (який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах), НЕДИФЕРЕНЦІЙО́ВАНИЙ, ГОМОГЕ́ННИЙ книжн. Метали, скло, кераміка, полімери — це матеріали однорідні, або гомогенні (з журналу).  Словник синонімів української мови
7. гомогенний — ГОМОГЕ́ННИЙ, а, е, книжн. Однорідний за складом, походженням, властивостями. У птахівництві, де звичайно є велике поголів’я особин, замість спорідненого розведення користуються однорідним, або гомогенним, спаруванням (Птахівн.  Словник української мови в 11 томах