гомогенізація
ГОМОГЕНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
Надання однорідної структури металам, сплавам, сполукам, розчинам або емульсіям способом механічного, хімічного чи теплового впливу на них.
Гомогенізація палива полягає в усуненні смолистих утворень, які можуть міститися в ньому у вигляді плівок, желе і мастилоподібних згустків (з наук. літ.);
Усе, що має досліджуватись, піддається спочатку гомогенізації – своєрідному “знеособленню”, усередненню, вирівнюванню за допомогою подрібнення (з наук.-попул. літ.);
Результатом міжетнічної взаємодії може бути етнічна сегментація, що часто-густо переростає у сепарацію, або ж етнічна інтеграція, що призводить до стирання явних відмінностей, до гомогенізації (однорідності) суспільства (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)