гомоз
ГОМО́З, ГУМО́З, у, ч.
Хвороба кісточкових плодових дерев, а також цитрусових, що супроводиться виділенням рідкої маси (камеді) з їхньої тканини; камедетеча.
Захворювання на гомоз характеризується витіканням камеді з гілок, стовбурів, рідше коренів сливових дерев (з наук. літ.);
Гомоз проявляється у відмиранні кори, яке супроводжується виділенням ґлею (з наук.-попул. літ.);
// Бактеріальна хвороба бавовнику, при якій гниє коріння або з'являються маслянисто-прозорі плями на листі, сім'ядолях і стеблах.
Найбільшої шкоди завдають бавовнику гомоз, коренева гниль і в'янення (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)