гомотипія

ГОМОТИ́ПІЯ, ї, ж., біол.

Схожість симетрично розташованих органів (крил, рук тощо).

Гомотипія властива людському тілу і проявляється у симетричній відповідності його частин – півкуль мозку, верхніх та нижніх кінцівок, вух, очей тощо (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гомотипія — гомоти́пія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гомотипія — -ї, ж. Подібність у будові органів, що симетрично розміщені по боках тіла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гомотипія — гомотипі́я (від гомо... і ...типія) окремий випадок гомології, подібність у будові органів, що симетрично розміщені по боках тіла. Гомотипові органи називають антимерами.  Словник іншомовних слів Мельничука