гомоцентричний
ГОМОЦЕНТРИ́ЧНИЙ, а, е, філос.
Стос. до гомоцентризму.
Буржуазія, змагаючись проти феодального світогляду, творила свій власний, уже не теоцентричний, а гомоцентричний світогляд (В. Домонтович);
Учасники екологічного форуму заслухали реферат на тему “Феномен людини як гомоцентричний компонент волюнтаризму в природі” (із журн.);
Відповідно до гомоцентричної концепції у менеджменті, керувати – це підводити інших до досягнення чітко окресленої мети, а не змушувати їх робити те, що вважаєш правильним сам (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)