Словник української мови у 20 томах

горжетка

ГОРЖЕ́ТКА, и, ж.

Смуга коштовного хутра або шкурка звіра, яку жінки носять як комір до верхнього одягу і як прикрасу до святкового вбрання.

На ніжних її плечах не лисяча горжетка, а зелені погони з трьома червоними нашивками (Остап Вишня);

У дружини професора була горжетка з лисячого хвоста (І. Багмут).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. горжетка — горже́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. горжетка — -и, ж. Смуга хутра або шкурка звіра (песця, куниці і т. ін.), яку носять жінки як комір до верхнього одягу і як прикрасу до святкового вбрання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горжетка — горже́тка (франц. gorgette, зменш. від gorge – горло) предмет жіночого одягу з хутра, яке огортає шию.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. горжетка — ГОРЖЕ́ТКА, и, ж. Смуга хутра або шкурка звіра (песця, куниці і т. ін.), яку носять жінки як комір до верхнього одягу і як прикрасу до святкового вбрання. На ніжних її плечах не лисяча горжетка, а зелені погони з трьома червоними нашивками (Вишня, І, 1956, 313).  Словник української мови в 11 томах