горила
ГОРИ́ЛА, и, ж.
Найбільша людиноподібна мавпа, яка водиться у Центральній Африці.
Тримаючи за рукав, горила повела мене і коня до недалекої, як я згодом побачив, садиби (П. Козланюк);
Волосся й шкіра в горил чорні, у дорослих самців на спині з'являється срібляста смуга (з наук.-попул. літ);
Серед сучасного тваринного світу найближчі до людини за біологічними ознаками вищі мавпи: шимпанзе, орангутанг, гібон, горила (з навч. літ.);
* У порівн. Він був на голову вищий од мене і мав довгі, мов у горили, руки (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)