Словник української мови у 20 томах

горохвяник

ГОРО́ХВЯНИК, а, ч.

Млинець із горохового борошна.

Вже він і гречаники, і горохвяники, і млинці, і буханці, і пиріжки торгував (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ох, як ловко пахне, мабуть, горохвяники пекли? (Грицько Григоренко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. горохвяник — горо́хвя́ник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. горохвяник — -а, ч. Млинець із горохового борошна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горохвяник — Горо́хвяник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. горохвяник — ГОРО́ХВЯНИК, а, ч. Млинець з горохового борошна. Вже він і гречаники, і горохвяники, і млинці, і буханці, і пиріжки торгував (Кв.-Осн., II, 1956, 476); — Ох, як ловко пахне, мабуть, горохвяники пекли? (Григ., Вибр., 1959, 225).  Словник української мови в 11 томах