горюдуб

ГОРЮДУ́Б, ГОРИДУ́Б, а, ч.

Рухлива гра, учасники якої стають парами, а той, хто “горить”, стоїть спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що, роз'єднуючись, перебігає наперед.

Дівчата і деякі парубки грають у горюдуба (М. Кропивницький);

Він їх декілька разів бачив уже в товаристві Біника і Яська – блукали по лісу, на галявині грали в горюдуба (А. Іщук);

* У порівн. А зверху тисячами ласкавих очей дивилось на їх [них] темне, серпневе небо, і шугали над ними золоті метеори, мов у горидуба граючи (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. горюдуб — горюду́б іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. горюдуб — горидуб, -а, ч. Рухлива гра, учасники якої стають парами, а той, хто "горить", стоїть спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що роз'єднується, перебігаючи наперед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горюдуб — ГОРЮДУ́Б, ГОРИДУ́Б, а, ч. Рухлива гра, учасники якої стають парами, а той, хто «горить», стоїть спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що роз’єднується, перебігаючи наперед. Дівчата і деякі парубки грають у горюдуба (Кроп.  Словник української мови в 11 томах