Словник української мови у 20 томах

горіхотворка

ГОРІХОТВО́РКА, и, ж.

Паразитична перетинчастокрила комаха, личинки якої спричиняють утворення галів – наростів у вигляді горіха – у тканинах рослин.

При ураженні горіхотворкою на листях дуба утворюються хворобливі нарости – чорнильні горішки (з наук.-попул. літ.);

Горіхотворка дубова – типовий житель листяних лісів України (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. горіхотворка — горіхотво́рка іменник жіночого роду, істота комаха  Орфографічний словник української мови
  2. горіхотворка — -и, ж. Паразитична комаха, личинки якої викликають утворення наростів у вигляді горіха в тканинах рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горіхотворка — ГОРІХОТВО́РКА, и, ж. Паразитична перетинчасто-крила комаха, личинки якої викликають утворення галів (наростів) у вигляді горіха в тканинах рослин. Майже нічого не дають як запилювачі і численні мухи, а також такі комахи, як горіхотворки, трачі, наїзники (Бджоли, 1955, 109).  Словник української мови в 11 томах