гостровусий

ГОСТРОВУ́СИЙ, а, е.

З гострими вусами.

Ще Ягнич малим був, а Коршак уже гостровусий ходив по Кураївці в шпичастій будьонівці (О. Гончар);

Дощик падає з небес, омивається пшениця гостровуса, тонколиця (С. Голованівський).

Значення в інших словниках

1. гостровусий — гострову́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостровусий — -а, -е. З гострими вусами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостровусий — ГОСТРОВУ́СИЙ, а, е. З гострими вусами. Дощик падає з небес, омивається пшениця гостровуса, тонколиця (Голов., Поезії, 1955, 163).  Словник української мови в 11 томах