гостролиций

ГОСТРОЛИ́ЦИЙ, а, е.

З вузьким, худим обличчям.

Тільки Корчагін, похмурий, гостролиций, сидить мовчазний, час від часу поблискує гострим відданим оком на Філіпова (Ю. Збанацький);

Передній дозорець з під'їзду, гостролиций, гарний на взір козак Чміль, встромивши спис гостряком у землю, стрибнув з коня (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. гостролиций — гостроли́ций прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостролиций — -я, -е. З вузьким, худим обличчям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостролиций — ГОСТРОЛИ́ЦИЙ, а, е. З вузьким, худим обличчям. Тільки Корчагін, похмурий, гостролиций, сидить мовчазний, час від часу поблискує гострим відданим оком на Філіпова (Збан., Єдина, 1959, 307).  Словник української мови в 11 томах