Словник української мови у 20 томах

гострословець

ГОСТРОСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.

Те саме, що гостросло́в.

Є нібито, якщо вірити різним жартунам і гострословцям, рекорди у всьому – є рекорд швидкості, рекорд забудькуватості тощо (І. Багряний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гострословець — див. дотепний; жартівник  Словник синонімів Вусика