гоструватий

ГОСТРУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи гострий.

Кавуни лежать здоровецькими довгими купами .. з гоструватими гребенями (І. Нечуй-Левицький);

Гриша мав тепер вигляд ще єхидніший, ніж перше, виявилося, що голова в нього довга, гострувата – бійся, бо так і кольне! (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. гоструватий — гострува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гоструватий — -а, -е. Трохи гострий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гоструватий — див. гострий  Словник синонімів Вусика
4. гоструватий — ГОСТРУВА́ТИЙ, а, е. Трохи гострий. Спершу, для розгону, сказав [Федір Іполитович] кілька гоструватих слів про те, що на протязі двох місяців він не мав бодай однієї вільної неділі (Шовк., Людина.., 1962, 47).  Словник української мови в 11 томах