Словник української мови у 20 томах

гофре

ГОФРЕ́, невідм.

с. Те саме, що го́фри.

Вона калічила креп-сатин – на бантики, волани і нудне гофре (Іван Ле);

Не дуже пишне, але гарненьке гофре облягало її тонку шию (Б. Харчук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гофре — гофре́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. гофре — невідм., с. Те саме, що гофри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гофре — гофре́ (від франц. gaufrer – пресувати складки) ряди паралельних хвилястих складок на чому-небудь (переважно на тканині).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гофре — ГО́ФРИ мн. (хвилясті складки), ГОФРЕ́ невідм., ПЛО́ЙКА. Чіткими гофрами виділявся прямий м'яз живота (Д. Ткач); Вона калічила.. креп-сатен — на бантики, волани і нудне гофре (І. Ле).  Словник синонімів української мови
  5. гофре — ГОФРЕ́, невідм., с. Те саме, що го́фри. Вона калічила, креп-сатин — на бантики, волани і нудне гофре (Ле, Мої листи, 1945, 8).  Словник української мови в 11 томах