гофрувати
ГОФРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
Робити на чому-небудь ряди паралельних хвилястих складок, вигинів.
[Корній:] Вчора прасую своїй спідницю, а вона ходить круг мене – те не так та оте не так. То якогось рубчика придушить, якесь плісе-гофре. Я розсердився, гофруй, кажу, сама (О. Коломієць);
Майстри вінця горщиків часто гофрували, тобто робили хвилястими (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)