грабарство
ГРАБА́РСТВО, а, с.
Заняття грабаря (див. гра́ба́р), землекопа.
На початку XX ст. набувало поширення грабарство: черкаські грабарі займалися підвезенням землі під залізничне полотно по всій Російській імперії (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)