гравілат

ГРАВІЛА́Т, у, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових із багатоголовим кореневищем червонуватого кольору.

Відвар кореня гравілату вживають для полоскання рота і горла (з наук.-попул. літ.);

Ранньої весни для приготування салатів, зелених борщів, супів використовують молоді ніжні листочки гравілату (із журн.);

Гравілат росте на узліссях, луках, берегах річок (із журн.);

На луках зимують кукільниця, гравілат, кульбаба, чортополох (з газ.).

Значення в інших словниках

1. гравілат — гравіла́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гравілат — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини розових із багатоголовим кореневищем червонуватого кольору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гравілат — Багаторічна рослина родини розових, поширена в зоні помірного й субтропічного клімату; бл. 150 видів; квітки жовті, білі або червоні; плоди з довгими відростками; в Україні 3 види, серед них г. міський — лікарська рослина.  Універсальний словник-енциклопедія
4. гравілат — ГРАВІЛА́Т (багаторічна трав'яниста рослина родини розових), ПІДЛІ́СНИК. На луках зимують.. кукільниця, гравілат, кульбаба, чортополох (з газети).  Словник синонімів української мови
5. гравілат — ГРАВІЛА́Т, у, ч. Багаторічна трав’яниста рослина родини розових з багатоголовим кореневищем червонуватого кольору. На луках зимують.. кукільниця, гравілат, кульбаба, чортополох (Веч. Київ, 14.1 1957, 4); Відвар кореня гравілату вживають для полоскання рота і горла (Лікар. рослини.., 1958, 180).  Словник української мови в 11 томах