гравітон
ГРАВІТО́Н, а, ч., фіз.
Гіпотетична частинка (квант) слабкого гравітаційного поля, що рухається із швидкістю світла.
Пропонується “божевільна”, “жахлива” ідея про те, що подібно до фотонів, нейтрино та гравітонів атомні ядра довільно розганяються до швидкостей, близьких до швидкості світла (з наук.-попул. літ.);
Є припущення, за яким послаблення гравітаційних зв'язків у нашому Всесвіті може бути обумовлене просковзуванням гравітонів – носіїв взаємодії – в інші виміри (з навч. літ.);
Земне тяжіння – отже, і наша вага! – викликається особливими елементарними частками, гравітонами (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)