грам
ГРАМ, а, ч.
Одиниця ваги в метричній системі мір, що дорівнює вазі 1 кубічного сантиметра води.
– Трудодень – дев'ять кіло зернових, – перехиляючись через стіл, прочитав Крупяк. – Вісім, вісім з грамами (М. Стельмах);
Всім, хто виходив на роботу, Іпат Петрович видавав по триста грамів зерна на день, а на дітей – по півтораста (Микита Чернявський);
Один грам ґрунту містить сотні мільйонів мікробів (з наук.-попул. літ.).
◇ (1) Ні (ані́, й) гра́ма (гра́на) <�Ні (ані́, й) на грам (на гран)> чого:
а) (із запереч.) нітрохи, ніскільки, зовсім.
Але ж у Віті немає ні грама бензину (Іван Ле);
Коли салютами-громами Гуркоче небо навесні. Ти тільки спокою ні грама Не дай воскреслому мені (В. Симоненко);
– Та-ак, значить, і для речового доказу не лишили й грама [самогону], – гримнув Ілля Шумовик (І. Сочивець);
Ці зразки ще іноді зараховують до філософської поезії, хоч філософії там, як правило, нема ні на гран (з газ.);
б) нема зовсім.
Ні пихи, ні хвастощів ані грана (О. Іваненко);
Культури ні грама, А в шляпах велюрних [велюрових]!.. – Нема, – свідчить дама, – Нема в нас культурних (С. Олійник);
Недоброзичливості чи там ще чогось ні на гран у неї, ні краплини (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)