гран
ГРАН, а, ч., заст.
Одиниця аптекарської ваги, що дорівнювала 0,062 г.
В цю мить ніж теслі прорізав йому горло доразу. Під ошалілий трепет крил стала чуріти кров на кожний гран каменю (К. Гриневичева);
Гран використовувався в аптекарській практиці до запровадження метричної системи мір (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)