гранула
ГРА́НУЛА, и, ж.
1. спец. Дрібна щільна грудочка будь-якої речовини у вигляді зернини.
Гранули суперфосфату за своїм розміром і формою майже такі самі, як і насіння проса (з наук. літ.);
Акустичний рівнемір призначений для безконтактного вимірювання рівня сипких та кускових матеріалів із розміром гранул від 5 до 300 мм, а також для рідких і в'язких середовищ (з навч. літ.);
Сировина для виробництва вітамінних гранул традиційна – озимі культури, рапс, конюшина (з газ.).
2. біол. Зернисті частинки в клітинах організму.
Синтез білка здійснюється всередині чи навколо ядерця і в дрібних гранулах цитоплазми (з наук. літ.).
3. астр. Світлі утворення зернистої форми у фотосфері Сонця.
Середня тривалість життя гранули 7 хв. Після цього гранула розпадається, а на її місці виникають нові (з наук. літ.);
Окремі “зернятка” – гранули, з яких складається фотосфера Сонця, є хмарами розжарених газів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)