графоман
ГРАФОМА́Н, а, ч.
Той, хто має потяг до писання, письменництва; плідний, але позбавлений хисту письменник.
Я ще працюю, викладаючи російську літературу в Гірничому інституті, та даю літконсультації молодим графоманам у кабінеті літератури й друку (Б. Антоненко-Давидович);
Вона не розуміла психології початківців, не знала, що .. вони часто бувають схожі на графоманів (О. Гуреїв);
– Писати літературно – означає перемагать у собі графомана. Графоман сидить у кожному письменнику, і талановитий той, хто вміє примусити себе замовкнути (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)