граційність
ГРАЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. граці́йний.
У цих його викрутасах була якась особлива граційність.., трохи незграбний, Максим, високо підскакуючи в танці, неначе виростав, виструнчувався (Г. Усач);
На скіфських прикрасах з великою майстерністю відображено пластику оленів, левів, коней, що вражають граційністю й красою (з навч. літ.);
Перекладачеві поталанило знайти в своїй рідній болгарській мові потрібні відповідники для вираження іскристого гумору, незвичайної дотепності й чарівної граційності поетичного слова І. Котляревського (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)