Словник української мови у 20 томах

гренадці

ГРЕНА́ДЦІ, ів, мн. (одн. грена́дець, дця, ч.; грена́дка, и, ж.).

Населення острівної держави Гренада; представники цього населення.

Американські громадяни, як і самі гренадці, опинилися в небезпеці в тих умовах невизначеності й хаосу, що виникли зразу ж після перевороту (з наук. літ.);

Губернатор заявив, що кожний гренадець, включаючи членів попередньої правлячої партії, може взяти участь у виборах за умови, що проти нього немає жодних кримінальних обвинувачень (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)