Словник української мови у 20 томах

грозовик

ГРОЗОВИ́К, а́, ч., розм.

Народна назва липня.

Серед спекотного липневого дня раптом грозова хмара затягне небо, вдарить грім. Недаремно звуть цей місяць грозовиком (з наук.-попул. літ.);

У широкому вжиткові були ще й народні назви місяця липня. Давні календарі подають регіональне білень – від пори, коли найкраще вибілювати полотно, грозовик і дощовик – від періоду активних гроз і злив (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)