Словник української мови у 20 томах

грозовідмітник

ГРОЗОВІДМІ́ТНИК, а, ч.

Прилад, що фіксує електричні хвилі, які виникають під час грози.

Олександр Степанович Попов винайшов грозовідмітник, що зразу знайшов практичне застосування в метеорології (з наук.-попул. літ.);

Перший радіоприймач скромно було названо грозовідмітником тому, що спочатку через відсутність достатньо потужних джерел електричних коливань він приймав електричні збурення, викликані грозовими розрядами (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. грозовідмітник — грозовідмі́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. грозовідмітник — -а, ч. Прилад, що фіксує й відмічає грозові явища.  Великий тлумачний словник сучасної мови