грубезно
ГРУБЕ́ЗНО, розм., рідко.
Присл. до грубе́зний.
З вікон хати було видно сільський клуб – цегляну, змуровану грубезно та невміло споруду (із журн.);
Текст набрано великим кеглем, тому виглядав грубезно (з газ.);
// у знач. пред.
Зазвичай я обожнюю нестандартні дії, коли ситуація карколомно міняється, коли раз по раз доводиться обходити чужі пастки і ставити свої, але цього разу все було грубезно і примітивно (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)