Словник української мови у 20 томах

грубезно

ГРУБЕ́ЗНО, розм., рідко.

Присл. до грубе́зний.

З вікон хати було видно сільський клуб – цегляну, змуровану грубезно та невміло споруду (із журн.);

Текст набрано великим кеглем, тому виглядав грубезно (з газ.);

// у знач. пред.

Зазвичай я обожнюю нестандартні дії, коли ситуація карколомно міняється, коли раз по раз доводиться обходити чужі пастки і ставити свої, але цього разу все було грубезно і примітивно (з мемуарної літ.).

Словник української мови (СУМ-20)