Словник української мови у 20 томах

грубостінний

ГРУБОСТІ́ННИЙ, а, е.

Який має грубі стіни, стінки, з грубити стінами, стінками.

Кераміка доби неоліту спочатку була грубостінна із загостреним або округлим дном, тому що посуд встромляли в ґрунт або ставили поміж каміннями біля вогнища; згодом з'являється посуд з плескатим дном (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)