групето
ГРУПЕ́ТО, невідм., с., муз.
Вид мелодійної орнаментики з групи мелізмів, який об'єднує чотири-п'ять звуків і зображується в нотописі спеціальним знаком.
Групето вказує на необхідність виконувати у відносно швидкому порядку чотири ноти: допоміжну зверху (яка знаходиться на секунду вище, ніж написана); головну (яка написана), допоміжну знизу (яка знаходиться на секунду нижче за головну), знову головну (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)