грізнішати

ГРІЗНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.

Ставати грізним, грізнішим.

– Куди йшов? – грізнішає Ступач, і йоржі його брів вискакують на чоло (М. Стельмах);

Молодики по двоє підходили до нашої компанії. Людей більшало, тон грізнішав, посипалися запитання: “Щось не подобається?”, “Може, поговоримо?”, “Ти хто такий?” (з газ.);

На півнеба встають фантоми хмарочосів. Наближаються, грізнішають, світять загадками своїх незліченних вікон (О. Гончар);

Море мінилося, грізнішало, і хвилі-гори вже заливали біло-жовті піски (О. Бердник).