Словник української мови у 20 томах

гуава

ГУА́ВА, ГУАЯ́ВА, и, ж.

1. Вічнозелене або напівлистопадне тропічне дерево родини миртових із зеленувато-жовтими чи світло-рожевими плодами круглої, овальної чи грушоподібної форми.

У далекому минулому аромат дерева гуави змушував думати іспанців, ніби вони попали в земний рай (із журн.);

Батьківщиною гуаяви є країни тропічної Америки (із журн.).

2. Плід цього дерева.

М'якоть гуави соковита, з дуже сильним і характерним запахом, з великою кількістю їстівних кісточок, має солодкий і злегка кислуватий смак (з наук.-попул. літ.);

Гуаява – це єдиний фрукт, який містить вітаміну С у п'ять разів більше, ніж апельсин (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)