гуашевий

ГУА́ШЕВИЙ, а, е.

1. Прикм. до гуа́ш 1.

Гуашеві фарби, на відміну від акварельних, непрозорі. Вони досить щільні, але недостатньо міцні, і при нанесенні товстим шаром осипаються, не мають блиску (з навч. літ.);

Гуашеві фарби широко використовувалися в епоху Середньовіччя в мистецтві багатьох країн Європи та Азії головним чином для виконання книжкових мініатюр, в епоху Відродження – також для екскізів, пізніше – для портретних мініатюр (із журн.).

2. Який намальований гуашшю (у 1 знач.).

За технікою виконання живопис поділяється на олійний, темперний, фресковий, восковий, вітражний, мозаїчний, акварельний, гуашевий, пастельний (з наук.-попул. літ.);

Перші роботи Миколи Івановича Панасюка – це гуашеві пейзажі, невеликі за розміром (із журн.).