гунявість
ГУ́НЯ́ВІСТЬ, вості, ж., розм.
Властивість за знач. гу́ня́вий; гугнявість.
Гунявить катеринка. І яким ніжним сумом віє од цієї гунявості, коли подумаєш, що завтра, може, ти будеш мертвий і ніколи не почуєш її (В. Винниченко);
Коли у дитини нежить, запалена аденоїдна тканина набрякає, внаслідок чого з'являється гунявість, чхання, закладення носа (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)