Словник української мови у 20 томах

густити

ГУСТИ́ТИ, гущу́, густи́ш, недок., що.

Те саме, що загу́щувати.

Густити рідке варення можна крохмалем, попередньо розчинивши його у невеликій кількості холодної води (з газ.);

Рідкуватий суп густять великою ложкою локшини (з Інтернету).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. густити — густи́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. густити — гущу, густиш, недок., перех., зах. Робити густішим, щільнішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. густити — Густити, гущу, -стиш гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе. Вх. Лем. 406.  Словник української мови Грінченка