густокронний

ГУСТОКРО́ННИЙ, а, е.

З густою кроною.

То тут, то там поодинокі буки, смереки. Вони крислаті, густокронні (П. Воронько);

За хвилю побачив [прибулець] вулицю, зарослу травою та обставлену густокронними каштанами (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. густокронний — густокро́нний прикметник  Орфографічний словник української мови