Словник української мови у 20 томах

гібонові

ГІБО́НОВІ, вих, мн., зоол.

Родина приматів, що живуть у тропічних лісах і мають довгі руки, пристосовані до пересування по деревах.

Білорукий гібон, або лар, є одним з найбільш відомих видів родини гібонових і часто утримується в зоопарках (з наук.-попул. літ.);

Гібонові мешкають у Південній та Південно-Східній Азії (зокрема у Східній Індії, Індокитаї, Індонезії, на півдні Китаю) (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гібонові — Вузьконосі безхвості мавпи; 6 видів; ліси від Індії до Малайського архіпелагу; довж. тіла бл. 1 м; передні кінцівки дуже довгі; живуть невел. сімейними групами; переміщуючись по деревах, використовують передні кінцівки.  Універсальний словник-енциклопедія