Словник української мови у 20 томах

гібіскус

ГІБІ́СКУС, а, ч.

Загальна назва рослин родини мальвових – дерев, чагарників і трав.

Надзвичайно високою фітонцидною здатністю відзначаються гібіскуси (з наук.-попул. літ.);

І раптом – зграя птахів над горою, які летять до Африки, Малої Азії, туди, де поля з шафраном, алое і гібіскусом між гігантською шипшиною (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гібіскус — -у, ч. Рід рослин родини мальвових.  Великий тлумачний словник сучасної мови