гігантопітек
ГІГАНТОПІТЕ́К, а, ч., антр.
Рід вимерлих великих людиноподібних мавп.
За розмірами тіла гігантопітеки перевищували людину. Жили в середині антропогену (з наук.-попул. літ.);
Знайдена в 1956 році ціла щелепа гігантопітека стала переконливим доказом, що вона належить великій людиноподібній мавпі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)